Від Луки 18:5-15

⁵то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.

⁶Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!

⁷Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

⁸Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?

⁹Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:

¹⁰Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.

¹¹фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

¹²Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.

¹³А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.

¹⁴Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

¹⁵Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.