5Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!