Псалми 88:3-15

³(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

⁴(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

⁵(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

⁶(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

⁷(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

⁸(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

⁹(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

¹⁰(88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

¹¹(88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

¹²(88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

¹³(88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

¹⁴(88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

¹⁵(88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...