10(49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
11(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
12(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
13(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
14(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
15(49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
16(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,