2бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!