6(30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
7(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
8(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
9(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
10(30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
11(30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,