Приповісті 7:22-27

²²він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

²³як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

²⁴А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

²⁵Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

²⁶бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

²⁷Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...