Приповісті 6:1-10

¹Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

²ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

³Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

⁴не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

⁵рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

⁶Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

⁷нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

⁸вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

⁹Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

¹⁰Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,