Приповісті 30:7-15

⁷Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

⁸віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

⁹щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

¹⁰Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

¹¹Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

¹²покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

¹³покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

¹⁴Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

¹⁵Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить: