11Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.