22А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
23А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
25Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
26А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
28І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
29Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
30Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
31А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
32І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.