Дії 14:5-14

⁵Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

⁶то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

⁷і Євангелію там звіщали.

⁸А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

⁹Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

¹⁰то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

¹¹А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

¹²І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

¹³А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

¹⁴Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи