12А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
13І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
14та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...
15А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!
16А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
17Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
18Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.