Від Івана 8:3-12

³І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

⁴та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

⁵Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

⁶Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

⁷А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

⁸І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

⁹А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

¹⁰І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

¹¹А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

¹²І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.