Від Луки 2:29-46

²⁹Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

³⁰бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

³¹яке Ти приготував перед всіма народами,

³²Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

³³І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

³⁴А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

³⁵і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

³⁶Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

³⁷удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

³⁸І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

³⁹А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

⁴⁰А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

⁴¹А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

⁴²І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

⁴³Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

⁴⁴Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

⁴⁵Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

⁴⁶І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.