Від Луки 2:29-46 in Ukrainian

²⁹ Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:

³⁰ бо виділи очі мої спасенне твоє

³¹ що приготовив єси перед лицем усіх людей,

³² сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.

³³ І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.

³⁴ І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,

³⁵ (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.

³⁶ І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;

³⁷ і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.

³⁸ І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.

³⁹ І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.

⁴⁰ Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;,

⁴¹ І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.

⁴² І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,

⁴³ і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,

⁴⁴ а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.

⁴⁵ І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.

⁴⁶ І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.

²⁹ Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

³⁰ бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

³¹ яке Ти приготував перед всіма народами,

³² Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

³³ І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

³⁴ А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

³⁵ і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

³⁶ Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

³⁷ удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

³⁸ І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

³⁹ А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

⁴⁰ А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

⁴¹ А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

⁴² І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

⁴³ Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

⁴⁴ Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

⁴⁵ Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

⁴⁶ І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.