12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16То, покаравши, підпущу Його.
17(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!
22Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.