Від Луки 18:28-43

²⁸Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

²⁹Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,

³⁰та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.

³¹Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.

³²Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,

³³і бивши убють Його; а третього дня воскресне.

³⁴А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

³⁵Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;

³⁶чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.

³⁷Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.

³⁸І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.

³⁹А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.

⁴⁰Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,

⁴¹глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.

⁴²А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.

⁴³І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.