3Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
5Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,