22бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
23А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
24і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
25Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
26Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
27і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
28і спустив його серед табору його, коло наметів його.
29і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
30Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,