9(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
10(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
11(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
12(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
13(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
14(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
15(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
16(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
17(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
18(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
19(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
20(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.