11та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
12як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
13Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!