7(68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
8(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
9(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
10(68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
11(68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
12(68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.