Псалми 62:3-5

³(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!

⁴(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.

⁵(62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!