Псалми 39:7-11

⁷(39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

⁸(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

⁹(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

¹⁰(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

¹¹(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.