Псалми 22:14-17

¹⁴(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

¹⁵(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

¹⁶(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

¹⁷(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!