9(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
10(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
11(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
12(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
13(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
14(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
15(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
16(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
17(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
18(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
19(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
20(18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
21(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
23(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
26(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
27(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
28(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
29(18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
31(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
33(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
34(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
35(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
37(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
38(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
40(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
41(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
42(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
43(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
44(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
45(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
46(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
47(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,