Псалми 17:2-12

²Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

³Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

⁴а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

⁵Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

⁶Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

⁷покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

⁸Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

⁹від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

¹⁰Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

¹¹Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

¹²із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...