1Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
2Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
3Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
4Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
5Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!