81Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.