5Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.