Дії 10:4-25

⁴Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

⁵Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

⁶Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

⁷Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,

⁸і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

⁹А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

¹⁰І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,

¹¹і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

¹²У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.

¹³І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

¹⁴А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

¹⁵І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

¹⁶І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.

¹⁷Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,

¹⁸і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

¹⁹Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.

²⁰Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!

²¹І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?

²²А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

²³Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

²⁴І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.

²⁵А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.