Від Івана 6:38-52

³⁸Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

³⁹Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.

⁴⁰Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.

⁴¹Миркали відказували тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

⁴²і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

⁴³Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.

⁴⁴Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

⁴⁵Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.

⁴⁶Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.

⁴⁷Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.

⁴⁸Я хлїб життя.

⁴⁹Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.

⁵⁰Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.

⁵¹Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.

⁵²Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?