Від Марка 6:30-55 in Ukrainian

³⁰ І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.

³¹ І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.

³² І поплили в пусте місце човном, окроме.

³³ І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.

³⁴ І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.

³⁵ І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -

³⁶ відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.

³⁷ Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?

³⁸ Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві рибі.

³⁹ І звелів їм садовити всіх купа коло купи на зеленій траві,

⁴⁰ і посідали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.

⁴¹ І, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві рибі поділив усїм.

⁴² І їли всі, й наситились.

⁴³ І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.

⁴⁴ А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.

⁴⁵ І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.

⁴⁶ І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.

⁴⁷ І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.

⁴⁸ І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотів минути їх.

⁴⁹ Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:

⁵⁰ всі бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.

⁵¹ І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.

⁵² Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх засліплене.

⁵³ І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.

⁵⁴ І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,

⁵⁵ кинулись по всій тій околиці, та й почади приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.

³⁰ І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.

³¹ І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

³² І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.

³³ І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.

³⁴ І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.

³⁵ І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.

³⁶ Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.

³⁷ А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?

³⁸ А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.

³⁹ І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.

⁴⁰ І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.

⁴¹ І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.

⁴² І всі їли й наїлися!

⁴³ А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

⁴⁴ А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

⁴⁵ І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.

⁴⁶ І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.

⁴⁷ А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.

⁴⁸ Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.

⁴⁹ А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,

⁵⁰ бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!

⁵¹ І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,

⁵² бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.

⁵³ Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.

⁵⁴ І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,

⁵⁵ і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.