Від Луки 23:28-41

²⁸І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.

²⁹Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.

³⁰Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.

³¹Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?

³²Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.

³³І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.

³⁴Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.

³⁵І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.

³⁶Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,

³⁷і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.

³⁸Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.

³⁹Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!

⁴⁰Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?

⁴¹Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.