1 Петра 5

1

2

3

4

5

¹Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:

²пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;

³анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

⁴і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.

⁵Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо “Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать.”

⁶Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;

⁷всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.

⁸Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

⁹проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

¹⁰Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).

¹¹Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.

¹²Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.

¹³Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.

¹⁴Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь.