Ісая 10:2-13

²щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

³А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

⁴Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

⁵Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

⁶На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

⁷Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

⁸Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

⁹Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

¹⁰Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

¹¹то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

¹²І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

¹³Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!