8(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
9(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!