Пісня над піснями 1:2-8

²Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

³На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

⁴Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

⁵Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

⁶Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

⁷Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

⁸Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.