1Соломонова Пісня над піснями.
2Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
3На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
5Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
6Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
7Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
8Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
9Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
10Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!