12(9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
13(9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
14(9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
15(9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.