2Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
3Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
5Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає: