43(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
44(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
46(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
48(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
49(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?