Псалми 78:52-70

⁵²і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

⁵³і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

⁵⁴і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

⁵⁵і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

⁵⁶Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

⁵⁷і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

⁵⁸і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

⁵⁹Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

⁶⁰і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

⁶¹і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

⁶²і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

⁶³його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

⁶⁴його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

⁶⁵Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

⁶⁶і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

⁶⁷Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

⁶⁸а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

⁶⁹і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

⁷⁰і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,