14і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
21Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
22а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
23Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
24Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
25Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
26Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
27бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!