Псалми 69:8-19

⁸(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

⁹(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

¹⁰(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

¹¹(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

¹²(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

¹³(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

¹⁴(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

¹⁵(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

¹⁶(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

¹⁷(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

¹⁸(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

¹⁹(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!