10(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
11(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
12(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!