13А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
14Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
15А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
16з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
17Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
22Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
23Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,