2(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
3(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
4(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?