69Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.